вівторок, 8 травня 2018 р.



Салюти миру
Ніхто не забутий, на полі ніхто не згорів.
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.
І доки є пам’ять в людей і живуть матері
Щороку й сини, що спіткнулись об кулі  живуть.
        
Так, двадцять друге червня 1941 року – це перший рік    Великої Вітчизняної війни. Саме з нього бере Друга світова війна свій відлік довжиною в одну тисячу чотириста вісімнадцять кривавих днів і ночей.
Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне з пам’яті людської, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися  до Великої Вітчизняної Війни, по-різному її називати, але хіба
можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.
8 травня 2018 року в читальному залі бібліотеки ТПК ВНАУ було проведено концерт, присвячений великому Дню Перемоги, в якому взяли участь студенти коледжу та студенти  ХТ-51 групи  ВНАУ.
Ведучі Кухарець Євгеній та Шевцова Наталія розповіли  про те, які страшні сліди залишила війна у всьому світі.
Наші гості з вінницького хору Гаврилюк Валерій та Заголюк Василь виконали чудові пісні "Сину" та "День Победы".
Присутні мали змогу побачити рідкісні кадри з тих страшних та жахливих подій, послухати військові пісні. Хтось ледве стримував сльози, а  хтось плакав, не стримуючи їх.
Так, кожна людина зберігає в пам'яті момент свого життя, який здається їй другим народженням, переломом у всій подальшій долі. Війна живе в душах переживших її такими спогадами, що вони ніколи не зможуть забути її.
 Багато років пройшло з часів Великої Вітчизняної війни, виросли нові покоління з тих пір, але пам’ять про війну залишається у наших серцях, тому що неможливо забути ту біль і страждання, що випали на долю наших дідів та прадідів, бабусь та прабабусь, як неможливо оживити загиблих у боях чи померлих від голоду під час найстрашнішої війни.


Немає коментарів:

Дописати коментар